Дмитро Дмитрович Білий Український письменник, історик, дослідник Кубані, бандурист, осавул Азовського козацького війська (2001), майор міліції у відставці. Доктор історичних наук. Член Донецького відділення НТШ. Батьки - вихідці з Кубані. Закінчив історичний факультет Донецького державного університету. У 1989-1997 - працював там викладачем. З 1989 р. очолював молодіжне об’єднання Донецьке історико-етнографічне товариство «Курінь», створене на історичному факультеті Донецького університету. Від 1997 року – викладач історії в Донецькому юридичному інституті. Автор науково-популярної розвідки «Малиновий Клин» (1994), романів «Басаврюк XX» (2002), «Заложна душа» (2002), «Чорне крило» (2004), «Козацький Оберіг» (2005), «Шлях Срібного Яструба» (2007). Член Донецького літературного об’єднання «OST» та АУП.  Роман Д.Білого «Басаврюк XX», присвячений подіям XX століття, з його виразною гоголівською алюзією, є, на думку рецензентів, однією з найвдаліших спроб авантюрно-містичного характеру в сучасній українській літературі. У 1994 р. захистив кандидатську дисертацію з історії України (тема: "Національно-культурний розвиток українців Кубані у 1921-1933 рр."). Захист відбувся у Донецькому національному університеті. У 2010 р. захистив докторську дисертацію з історії України (тема: «Українці Кубані у 1792-1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей»). Захист відбувся у Інституті українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України (м. Львів). Автор понад 60 наукових праць з історії України та Кубані.